Протест за гроші

26 січня 2012 року, "Коловорот" № 58

Українські політики – дивні створіння. Вони професійно навчилися: говорити одне – і водночас робити протилежне. Професійні політики (читай – нездари) з екранів “зомбоящиків” розповідають народові про те, як вони ратують за громадянське суспільство та скільки вони зробили, аби воно нарешті з’явилося і в Україні. А тим часом, вони ж абсолютно неспроможні зібрати бодай 2 тисячі людей на мітинг, при цьому не заплативши кожному принаймні по 50 грн. Таким чином наші політики власноруч знищують зародки громадянського суспільства, котре всупереч їхнім діям усе ж розвивається. Хоча й доволі мляво.

Новини з болота

26 січня 2012 року, "Коловорот" № 58

Тенденція до урізання, скорочення і розділення на менші шматки була останнім часом притаманна хіба порціям м`яса та овочів у раціоні українців, та ще обсягу реальних зарплат. Ну, може, ще кількості маршрутних автобусів у обласному центрі. Як на диво, багато інших українців не те, щоб перестали шукати серед двох себе трьох гетьманів, але принаймні жваво обговорювали таку можливість і пробували рухатися в тому напрямі.

Утрачені можливості

19 січня 2012 року, "Коловорот" № 57

Українці дивні. Інколи мені навіть здається несправедливим те, що ми живемо на території сучасної України. Фігурально висловлюючись – ми просто продукти переводимо. А буквально – нехтуємо усім, що маємо. І навіть більше: паразитуємо на тому, що дав нам Бог, часто знищуючи усе, до чого торкаємося.

Новини з болота

19 січня 2012 року, "Коловорт" № 57

Рости, рости, цінонько…
Покращення життя уже сьогодні все триває і триває. Мало того, що ціни на все й уся за останні два роки росли як гриби після дощу. Тепер українська влада вирішила підняти їх ще трохи. Не на все, правда, а лише на імпорт.

Яйцем по біг-морді

12 січня 2012 рік, "Коловорот" № 56

Курячі яйця, шприц, фукорцин і пластилін. Це все, що необхідно, аби заляпати репутацію президента Януковича. Свого часу ми з друзями робили такі акції у Львові. Спершу – з плакатами Литвина про стабільність, згодом – із плакатами Тимошенко про те, що вона – це Україна. Брали яйця, шприцом витягували вміст і ним же натомість заливали фукорцин, зеленку чи чорнило. Дірку заліплювали пластиліном – бомбочка для біг-морди готова.

Новини з болота

12 січня 2012 року, "Коловорот" № 56

Буває й гірше
Ото деколи здається, що вже нема гірше, ніж у нас в Україні. Народ убожіє, владоможці учти справляють зі срібних тарілок під золотими люстрами; демократії меншає, корупції – навпаки…
Але починаєш розуміти, що нам ще не так погано, коли в ефір потрапляють новини з Північної Кореї. Подивишся, як до керма країни, що голодує, ведуть чергового синка Кіма, і як ридає натовп на центральній площі Пхеньяна через смерть Кіма попереднього – й усвідомлюєш, що хоч до цього у нас вороття не видно. Навіть у Росії вже не цілують здорові люди портрети  Путіна, а в нас навіть на Донбасі не моляться на «ікони» з Януковичем.

Історія справжнього чоловіка

5 січня 2012 року, "Коловорот" № 55

Останнім часом, у зв’язку з одним невеликим побіжним проектом, довелося наслухатися багато про те, кого українці вважають справжнім чоловіком. У результаті – образи, звісно, переважно навіяні телебаченням, кіно, літературою, спортом… Жінки старшого віку згадують про бравих військових чи героїв Бельмондо і Делона. Для молодшого покоління це можуть бути брати Кличко, Джеймс Бонд у виконанні Деніела Крейга, а для когось – навіть Саша Бєлий із «Бригади». Часто звучить фраза, що «справжній чоловік тільки той, хто служив». Рідше, але не вельми рідко, згадують про фінансовий успіх.

Новини з болота

5 січня 2012 року, "Коловорот" № 55

Початок кінця тиранії
Російськими інтернет-виданнями прокотилася цікава новина. Мовляв, під час запису новорічного привітання Дмитра Медведєва, котрий здійснювали на мості через Москву-ріку, люди, які пропливали на катері, обматюкали одного з малюків-диктаторів Росії. Нібито, навіть Федеральна служба охорони від подиву не відразу зреагувала і не змогла наздогнати п’яну компанію. А вона, окрім нецензурщини, ще й політичні гасла вигукувала. Не лише проти Медведєва, але й проти Путіна.

Куди веде браконьєрський слід?

29 грудня 2011 року, "Коловорот" № 54

На католицьке Різдво, ближче до обіду, троє браконьєрів вийшли з села Ясениця-Замкова і рушили до великих полонин, відомих серед місцевих жителів як “Ланиське”. Вони були зі зброєю, але без мисливських собак. Можна було б подумати, що це й ніякі не браконьєри, а просто туристи, якщо б не свіжі сліди прикладів на снігу.

Мить, яка вирішує усе

29 грудня 2011 року, "Коловорот" № 54

У кожного в житті є мить, яка вирішує усе. Мить, коли ми приймаємо рішення і, притримуючись його, кардинально міняємо життя. Такі моменти, незалежно від того, хороший чи поганий у них кінець, запам’ятовуються нам назавжди. Це хвилини, коли ми стаємо людьми здатними на вчинок. Це час, коли страх і лінь зазнають нищівної поразки. Стан, коли пиха нарешті поступається місцем самоповазі.

Новини з болота

Україна – ЄС? 
Україна – НОУ



22 грудня 2011 року, " Коловорот" № 53

Їздив наш Федорович до Брюсселя. Ніби усе правильно зробив. Страусячих мештів не взував, Європу своїм виглядом не смішив, Україну не «умикав», про роздягнених дівчат не говорив. Узагалі ніяких дурниць не казав. МЗС говорило за нього розумними словами. Ну, краса одним словом. Бери та підписуй із білим і пухнастим президентом України угоду про асоціацію, безвізовий режим; обіцяй вступ до Євросоюзу.

“Мокра” справа

 22 грудня 2011 року, "Коловорот" № 53

Для когось риба – це смачна  їжа. Для інших – хобі. Найосвіченіші можуть згадати, що ще – це символ ранніх християн і самого Спасителя. Проте, існує категорія людей, для котрих риба – це гроші, часто незаконні. Руки у цих людей, зазвичай, не лише у риб’ячій крові.

Свято без кінця

 22 грудня 2011 року, "Коловорот" №53

Думаю, більшість чули приказку про свято, яке колись завітає і на нашу вулицю. От у мене таке враження, що до нас Воно завітало уже давно. Більше того, тут на українській вулиці у Свята стався приступ географічного кретинізму. Дезорієнтоване Свято уже майже оклигало і хотіло йти далі – до когось іншого. Але українці скористалися тимчасовим помутнінням розуму та застовпили Свято навіки. Із того часу українські будні мало чим відрізняються від бразильського карнавалу.

Новини з болота №2

15 грудня 2011 року, "Коловорот" № 52

Леви не винні?

На жаль, далеко не всі на Донбасі можуть вийти за межі стереотипів, нав’язаних із телевізора й агіток. Багато хто з простих людей нічим не мудріший за тамтешню владу. От у Луганську вже вшосте (!) сталася біда з розмальованим левом, котрого подарував громаді цього міста Львів. П’ять разів вандали ламали лева – і його вдавалося якось поремонтувати. Але на шостий він просто розсипався зовсім – без варіантів відновлення.

Новини з болота №1

15 грудня 2011 року, "Коловорот" № 52

Не думай про Росію “звисока”

Хто б сподівався? Росіяни – ці шукачі «доброго царя» і «сильної руки» – влаштували щось схоже на революцію. Так – не надто масово, так – в основному в Москві та Петербурзі, але все ж хто сподівався на таке від них? 70 тисяч на Болотній площі – це для Москви насправді багато. Адже й на таку кількість ніхто не очікував.