Новини з болота

8 грудня 2011 року, "Коловорот" № 51

Страуси і революційна ситуація

Схоже, наша влада на чолі з головним «покращувачем» життя вже сьогодні, вирішила таки обмежити це покращення кількома вибраними родинами. Зате – із нечуваним розмахом. Тепер у президента, окрім вертольота, літака, спецвагона – дорожчих, ніж у керівників набагато успішніших держав, є ще й свої страуси. Їх вирощують селяни для резиденції Віктора Януковича в Межигір’ї. При цьому піджартовують: чи часом не з тих страусів виготовляли знамениті страусячі мешти президента, якими він свого часу вразив усю Європу під час поїздки у Брюссель?

Жарти жартами, але такої розкоші, як Янукович, не дозволяють собі ані Лукашенко, ані Путін, навіть середньоазійські президенти-падишахи розуміють, що на тлі убогості, в якій живе населення, унітази з коштовним камінням і страуси – це занадто. Таке враження, що хтось в оточенні президента ніби свідомо працює на створення умов для нової революції. Недарма ж навіть у рідному Донецьку протестують проти нібито «своєї влади». І не виключено, що ця вся «учта під час чуми» дуже допомагає розвинутися протестним настроям по всій країні.

2 долари

А як же при цьому цинічно виглядає піар на підвищенні мінімальної зарплати і пенсії. На цілих 2 долари підняли – а стільки галасу! Невже не зрозуміло, що таке вже не працює? Що вже навіть найбільш затуркана бабця та найбільш безнадійний п’яниця уміють рахувати і розуміють для чого це все? 2 долари – це було б смішно, якби не було так сумно. Особливо, коли потрібно більш ніж 25 тисяч пенсіонерів, аби за їхні «індексації» купити одну люстру в резиденцію Януковича. Як на мене, ці 2 долари – це дуже символічна сума. Це – ціна української влади…

Табачник добрався до Львова

А тим часом і в Галичині, де більшість нічого позитивного від «регіонального» правління не чекала, може стати не так спокійно. І, що цікаво, тут теж влада сама провокує людей. Узяти хоча б кадрові призначення нового губернатора. Наприклад, начальником управління у справах сім`ї та молоді ЛОДА призначили Анатолія Ігнатовича, президента «Національного студентського союзу». Того самого союзу, котрий щойно в жовтні проводив так званий студентський референдум на підтримку нового закону про освіту, що його активно «проштовхує» не хто інший, як Дмитро Табачник. І про який так критично відгукуються освітяни. А до того пан Ігнатович і інші ініціативи Табачника підтримував, і студентів закликав.

Але то все нічого. Офіційно, як каже сам новий начальник обласного управління, Табачник жодним чином до його призначення не доклався. Ну, можна подумати, що взагалі про це міністр освіти не знав. А чого ж – цілком можу повірити. І заявам Черновецького про те, що Україна буде організовувати експедиції на Марс – теж щиро вірю. А як вірю в покращення життя вже сьогодні. Адже є покращення: у країні зріс попит на золоті унітази і вертольоти!

А якщо серйозно – то є таке враження, що галичан свідомо провокують на акції протесту. То на 9 травня наїде представників проросійських організацій, то на день «визволення Львова». То тепер людину, «офіційно не пов’язану з Табачником» призначають начальником. 2 грудня, попри спротив міської й обласної рад, у Львові провели Антифашистський форум, ще й погрожували звернутися до Платіні, аби у Львова право на матчі Євро-2012 відібрали. А галичани – люди не найбільш терплячі…

Тільки гляди: може вийти не так, як декому гадається. Уже потроху набридає людям і на Сході, й на Заході бавитися в «перші-другі сорти» і поділи за мовним та історичним питанням. Коли шлунок хоч трохи повний – то актуально. А коли вже бурчить від голоду – то можуть люди і там, і там почати перейматися тільки тим, як його наповнити. І воювати не між собою – а проти тих, хто мав забезпечити не лише видовища, але й хліб. Зараз влада вирішила, що вистачить одних видовищ. І це може стати її найбільшою помилкою. А підігрівання протестних настроїв – другою з найбільших помилок.

Всеволод Поліщук